У циклі аналітики «Бенефіціари війни» ми писатимемо про сектори економіки та страти населення Росії, які стали вигодонабувачами в результаті війни та пов’язаних із нею наслідків (санкцій, мобілізації, трансформацій бюджетної та економічної політики тощо).
Перший наш випуск у цьому циклі буде присвячений будівельній галузі, яка показала безпрецедентні результати за підсумками 2022 року і, згідно із заявами перших осіб російської держави, включно з президентом Путіним, продовжить свій зліт у 2023 році.
Якими були причини зростання будівельної галузі минулого року і чи є підстави вважати, що результати 2023 року будуть аналогічними, проаналізуємо у цій аналітичній записці.
Будівництво — це галузь, яка часто стає бенефіціаром під час криз. Уряди починають діяти згідно з логікою кейнсіанської моделі, прагнучи замістити зменшений приватний попит державним, і запускають великі інфраструктурні проєкти: будівництво доріг, мостів, житла тощо.
Від таких проєктів, як правило, очікують два результати:
- ефект у моменті (створення робочих місць, зростання попиту в суміжних галузях, зростання доходів і споживчого попиту);
- створення бази для зростання в майбутньому (розвиток логістики, поліпшення житлових умов населення тощо).
І хоча 2022 не можна назвати класичним кризовим роком для економіки Росії (в тому числі з точки зору стану торгового балансу та бюджету), проте будівельна галузь виявилася тим самим бенефіціаром війни, про які ми розповідаємо в цьому циклі аналітики.
Попри те, що ВВП Росії скоротився на 2,1% за підсумками 2022 року, частина галузей показала зростання індексу фізичного обсягу доданої вартості. Серед них будівництво, яке перебуває на другому місці після сільського господарства.
Звернемося до статистики.
- З результатами 2022 року додана вартість у будівництві виросла на 5% р/р і склала 7,2 трлн руб., що еквівалентно 4,8% ВВП Росії за 2022 рік.
- Обсяг робіт у будівельній галузі збільшився на 5,2% р/р (у порівнянних цінах) і склав 12,9 трлн руб.
- При цьому ситуація по країні неоднорідна: у 35 регіонах із 85 зафіксовано спад (без урахування так званих приєднаних територій). Тобто динаміка дуже відрізняється від регіону до регіону.
По секторах будівництва:
- Житлове будівництво. 2022 року в експлуатацію введено 102,7 млн кв.м. (+11% до 2021 р.), що є рекордним показником із 1990 року.
Проте тут є кілька важливих моментів.
a) По-перше, сильні показники — це наслідок пільгової іпотечної програми, яка була запущена ще в квітні 2020 року як інструмент підтримки економіки під час COVID-19. У 2022 році програма була розширена: пільгових іпотечних кредитів було видано на суму 1,9 трлн руб., що майже на 20% більше, ніж у 2021-му.
b) По-друге, протягом року тренд був низхідним: якщо в січні та лютому 2022 року зростання введення в експлуатацію житла було більш ніж на 80% до аналогічних місяців 2021 року, то навесні — вже близько +30-40% р/р, влітку +6-8% р/р, а з вересня було зафіксовано падіння у річному обчисленні. Причому в листопаді спад був майже 40% р/р. У грудні падіння сповільнилося до 17% (дані Росстату). В останній місяць року посилився попит на пільгову іпотеку, оскільки очікувалося її скасування з 2023-го (наприкінці року уряд повідомив про продовження програми до липня 2024 року).
c) Третій момент: 55% всього введеного в експлуатацію житла — це індивідуальне житлове будівництво, яке зросло на 16,5% р/р і зробило основний внесок у 11% зростання. Введення багатоповерхівок збільшилося всього на 4,7% порівняно з 2021 роком (дані Росстату).
2. Дорожнє будівництво. В 2022 році було збудовано 170 млн кв.м. нових доріг, що на 19,7% більше, ніж у 2021 році. Всього було збудовано та реконструйовано 1,2 тис. км. доріг.
Тут якраз ми бачимо результат того самого кейнсіанського підходу, який передбачає посилене фінансування інфраструктурних проєктів як антикризовий інструмент (курс Рузвельта, інфраструктурний план Байдена).
В російському бюджеті витрати на дорожнє будівництво «зашиті» у «витратах на національну економіку», і виділити, скільки точно йде на будівництво доріг чи мостів, неможливо. За оцінками російських економістів, у 2022 році тільки субсидії регіонам із федерального бюджету зросли в 1,5 рази, частина з них була спрямована якраз на дорожнє будівництво. Крім того, Мінфін дозволив регіонам витратити частину бюджетних кредитів на інфраструктурні проєкти.
Деталізовані витрати російського бюджету закрито, але, за оцінкою компанії Sherpa Group, федеральні витрати на інфраструктуру в 2022 році могли зрости більш ніж на 35%, а загальний обсяг федеральних і регіональних бюджетних витрат на інфраструктуру за 9 місяців 2022 року склав 1,6 трлн руб. (+9% до аналогічного періоду 2021 р.).
Окрім бюджетного, є ще один канал фінансування інфраструктурних проєктів – це гроші Фонду національного добробуту (ФНБ)[2]. У 2022 році на їхню реалізацію з ФНБ було направлено 412 млрд руб.
Все це говорить про одне — інфраструктурне будівництво стало головним державним проєктом із порятунку російської економіки, який буквально був залитий грошима. А високі нафтогазові доходи бюджету дозволяли це робити без будь-яких проблем: у 2022 році вони зросли до 11,6 трлн руб. з 9,1 трлн в 2021 році.
3. Промислове будівництво. Тут ситуація була іншою, оскільки у комерційному сегменті фінансування йде в основному за рахунок приватних інвестицій. Тенденція була переважно низхідною через загальне уповільнення ділової активності в країні, безпрецедентно високої невизначеності, виходу іноземних підприємств із Росії та загального скорочення інвестицій. Реалізовувалися переважно проєкти, пов’язані з імпортозаміщенням.
Є ще один напрям — це будівельні роботи на окупованих територіях України, або, як їх називають у Росії, «приєднаних територіях» (Маріуполь та інші міста Донецької обл., міста Луганської, Запорізької, Херсонської областей). Відновлення та будівництво там здійснюється за рахунок бюджетних коштів, проте суми за ними «закриті».
За даними журналістських розслідувань, витрати на відновлення окупованих територій у федеральному бюджеті можуть бути «зашиті» у формулюванні «спеціальний інфраструктурний проєкт» і становити 377 млрд руб. у 2023-2025 рр.: 97 млрд руб. у 2023 році, 139 млрд руб. у 2024 році та 141 млрд руб. у 2025 році.
До зазначених сум додаються гроші, які виділяють російські регіони. Наприклад, у 2022 році окремим містам Донбасу Ленінградська область виділила 1,2 млрд руб., Пермський край — 500 млн руб., Сахалін — 309 млн руб.
Сумарний обсяг коштів, що може бути спрямований на інфраструктурні проєкти на окупованих територіях, оцінюється від 3,3–3,5 трлн рублів.
Очевидно, що далеко не всі гроші дійдуть своєї кінцевої мети з огляду на високу корупційну складову російської економіки, але амбітність плану очевидна.
Хто бенефіціари?
Озвучені цифри дають уявлення про масштаби потенційного «розпилу» та вигоди кінцевих бенефіціарів, до яких належить так званий «куратор відновлення Донбасу» віцепрем’єр Марат Хуснуллін і афілійовані з ним структури.
Ім’я Хуснулліна тісно пов’язують із чинним мером Москви Сергієм Собяніним. Згідно з інформацією у відкритих джерелах, Хуснулліна та Собяніна поєднує довга історія взаємодії у різних інфраструктурних проєктах, у тому числі реконструкції московського метрополітену. В листопаді 2022 року Собянін і Хуснуллін провели спільне засідання робочої групи Держради Росії, на якій обговорювалося відновлення житла та інфраструктури на захоплених територіях.
Підсумки 2022 року
Отже, підбиваючи підсумки 2022 року, можна виділити чотири фактори, які стали драйвером зростання будівельної галузі минулого року.
- Вплив пільгової іпотеки, запущеної ще у 2020 році (у коронакризу).
- Бюджетне та позабюджетне (з ФНБ) фінансування інфраструктурних проєктів, у тому числі у межах нацпроєктів (як антикризовий інструмент).
- Захоплення нових територій (і політична потреба фінансувати їхнє відновлення).
- Імпортозаміщення (як елемент наративу «російська економіка самодостатня і може обійтися без Заходу»).
Перспективи 2023
Так зване «велике будівництво» продовжиться у 2023 році — такою була одна з головних тез Путіна у посланні до федеральних зборів 21.02.2023 року.
Зрозуміло, що це інструмент підтримки економіки, який лежить на поверхні і до якого поспішає вдатися будь-який політик, коли економіка опиняється в кризі, а 2023 рік для російської економіки більшою мірою ніж 2022-й буде схожий на класичну кризу зі зниженням припливу експортної виручки, все більшим бюджетним дефіцитом, девальваційним тиском і проблемами фінансування всієї економіки.
Бажання та потреба є, але питання в тому, чи є кошти для реалізації таких амбітних проєктів.
Можливості бюджету 2023
Якщо подивитися на новини початку 2023 року, то ми побачимо, що уряд уже починає урізати заплановане фінансування та відмовляється від реалізації окремих проєктів із будівництва автомагістралей.
В одному з наших щотижневих дайджестів по РФ ми писали, що дефіцит російського бюджету в 2023 році, найімовірніше, буде більшим за заплановані 3 трлн руб. (2% ВВП) і цілком може становити 5-6 трлн руб. Це не буде критичним із погляду фінансування дефіциту: є гроші ФНБ, облігації внутрішньої держпозики, варіанти із підвищенням податків та/або девальвацією, емісією зрештою. Але з погляду продовження вливань грошей у великі інфраструктурні проєкти це є викликом.
Як правило, коли бюджетна стійкість під питанням, спершу починають «різати» витрати на економічний розвиток. Якщо ми говоримо про російський бюджет, то це «витрати на національну економіку», які включають розвиток транспорту, утримання та ремонт дорожнього господарства, інші муніципальні програми.
З огляду на стратегію Заходу — максимально обмежувати нафтогазові доходи РФ через стелю цін — можна з високою ймовірністю вважати, що витрати на федеральні дороги, інфраструктурне будівництво у 2023 році скорочуватимуться.
Війна затратна, режиму необхідно «стягувати ресурс» на військові цілі. З бюджету треба платити силовикам, гвардійцям, охоронцям Путіна. Від нафти та газу «годуються» олігархи (наближене коло Путіна). Крім цього, необхідно здійснювати соціальні виплати (пенсії, допомоги), платити бюджетникам, підтримувати найбідніший електорат, який ще більше бідніє на тлі інфляції. За оцінками, близько 60% населення Росії «годується» виплатами з бюджету.
Очікуване скорочення нафтогазових доходів бюджету у 2023 році (-25-40% р/р) серйозно погіршує можливості для фінансування так званого «великого будівництва».
Споживацький попит
Щодо житлового будівництва, то тут головний фактор — зниження попиту населення (навіть попри продовження пільгової іпотеки).
Потрібно розуміти, що санкції діють: не так, як хотілося би багатьом, а так, як, очевидно, і планував Захід — повільно і поступово, але планомірно та цілеспрямовано, штовхаючи російську економіку до архаїзації, технологічної відсталості та десятиліть стагнації.
Доходи населення у такій економіці неминуче стискаються, що, власне, і відбувається у Росії останні 10 років. Реальні доходи населення зараз перебувають приблизно на рівні 2012-2013 років. Виникає резонне запитання: хто купуватиме житло?Таким чином, два фактори: щораз худіший гаманець середньостатистичного російського споживача та щораз вищий бюджетний дефіцит (і, як наслідок, вимушена необхідність урізати витрати бюджету) — це те, що може серйозно погіршити перспективи будівельної галузі в 2023 році та частково нівелювати ефект, отриманий у 2022 році.
[1] Житловий сектор у Росії ділиться на індивідуальний (може жити лише одна сім’я) і багатоквартирний (може жити більше однієї сім’ї). Індивідуальне житлове будівництво – це будівництво будинків громадянами за їх безпосередньої участі або за їх рахунок, результатом якого є окремий житловий будинок з кількістю поверхів не більше трьох, призначений для проживання однієї сім’ї.
[2] Придбання за рахунок коштів Фонду національного добробуту облігацій різних компаній, у тому числі Росавтодору для будівництва доріг.
