У Росії зростають проінфляційні ризики. Про це заявляє голова ЦБ РФ, Е.Набіулліна, і на це вказують статдані, що публікуються.
У 2022 році інфляцію вдалося взяти під контроль завдяки підвищенню ключової процентної ставки ЦБ, дозволу паралельного імпорту (розширення пропозиції товарів), зміцненню рубля та слабкомузростанню доходів населення. Досягнувши піку у квітні-травні 2022 року в 17-18% р/р, до кінця 2022 року індекс споживчих цін (ІСЦ) опустився до 11,9% р/р.
З початку 2023 року інфляція в Росії продовжила згасати і в квітні ІСЦ впав до 2,3% р/р. Однак у травні тренд переломився – показник у річному обчисленні підвищився до 2,5% р/р, дані за 19 днів червня вказують на прискорення зростання цін до 3% р/р.
На перший погляд здається, що це невеликі цифри, особливо в порівнянні з показниками інфляції у світі, де навіть у найрозвиненіших країнах вона все ще становить 4-6% (зазвичай у розвинених країн інфляція нижче, ніж в країнах, що розвиваються, до яких належить і Росія).
Але тут є два важливі нюанси:
- Перший – питання коректності методики, що використовується Росстатом, для розрахунку ІСЦ. Росстат неодноразово переглядав методологію, змінюючи та розширюючи базу розрахунку. З січня 2023 року, наприклад, у щотижневий замір динаміки споживчих цін включено таку послугу, як «Ремонт телевізорів», але при цьому виключено шоколадні цукерки. Безумовно, реальна інфляція кожного окремого домогосподарства залежатиме від того, які товари та послуги воно купує, якою є частка імпорту в споживчому кошику та інших факторів, які є суто індивідуальними. Але загалом слід зазначити, що зростання цін, яке середньостатистичний росіянин «відчуває за своїм гаманцем», традиційно вище, ніж інфляція, яку показує Росстат. Так, інфляція, яку населення «спостерігало»[1] в травні, була 14,1%, що майже в 6 разів вище за офіційну.
- І друге – це тенденція. Наша увага має бути прикута зараз не до самих цифр, а до зміни тренду і тих тривожних дзвіночків, які сигналізують про серйозні інфляційні ризики в Росії в другій половині 2023 року.
Проінфляційні фактори:
- Випереджаюче зростання доходів населення над зростанням пропозиції товарів. Дефіцит робочої сили, який спостерігається в РФ з моменту повномасштабного вторгнення в Україну, призводить до того, що в країні починають зростати зарплати. Продовжується підтримка основного електорату чинної влади за рахунок бюджетних виплат: індексація пенсій, допомога малозабезпеченим та ін. соціальні виплати. Плюс виплати військовим, сім’ям загиблих тощо. Отже, доходи населення зростають, а товарів в економіці, яка зараз займається тим, що виробляє «гармати замість масла», більше не стає. Це призведе до перевищення попиту над пропозицією споживчих товарів і, що логічно, до зростання цін.
- Зростання оборонних замовлень, військових витрат при низькому рівні безробіття. Збільшення завантаження потужностей при дефіциті робочої сили свідчить про те, що зарплати як мінімум на підприємствах ВПК продовжать зростати. А це у свою чергу загрожує розкручуванням спіралі «зарплати-ціни».
- Зростання витрат із боку імпорту. Йдеться про паралельний імпорт. 23 червня було прийнято 11-й пакет антиросійських санкцій, який націлений на припинення заходів щодо обходу імпортних санкцій проти Росії. Посилення заходів для третіх країн, які допомагають РФ ввозити підсанкційні товари, може негативно позначитися на формуванні пропозиції та створити дефіцит деяких груп товарів. Додаткові цінові витрати при створенні нових схем обходу санкцій також будуть включені до кінцевої ціни товару.
- Девальвація рубля. З початку 2023 року рубль подешевшав на 21 %. 28 червня 2023 р. курс долара до рубля досяг рівня березня 2022 року і перевищив показник 85 руб./дол. Ще в січні 2023 року ми писали про те, що протягом року висока ймовірність ослаблення рубля до 80-90 руб./дол., що буде вигідно і експортерам, і бюджету. І очевидно, рубль рухається в цьому коридорі. Ослаблення рубля призводить до того, що імпортовані товари стають дорожчими.
- Покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії. За 5 місяців 2023 р. бюджетний дефіцит становив 3,4 трлн руб., що вже вище запланованого річного показника 2,9 трлн руб., і, як очікується, за підсумками року досягне 5-6 трлн руб. Поки що уряд вирішує проблему з допомогою девальвації рубля, «добровільних» зборів і підвищення податків, але ми невиключаємо проведення прихованої емісії у вигляді випуску держ. облігацій та купівлі їх держбанками у другій половині 2023 року, що виступить серйозним проінфляційним фактором.
- Очікуване підвищення тарифів на газ. Як ми писали у «Газпром: хто заплатить за рішенняПутіна «заморозити Європу», після падіння поставок трубопровідного газу до Європи приблизно на 80%, перед Газпромом стоїть завдання, куди «прилаштувати» свій газ, що вивільнився. Неминуче відбуватиметься переорієнтація на внутрішній ринок, де традиційно газ продавався населенню за заниженими цінами. Звичайно, Газпром уже заявив про необхідність лібералізації газового ринку та приведення цін до ринкових. Однак це питання політичне. Ми очікуємо на помірне підвищення тарифів на газ у другій половині 2023 року, і оцінюємо внесок в інфляцію на рівні 0,5-2 в.п. на рік у перспективі 2-3 років.
- Підвищення податків. По-перше, з січня ухвалено закон про підвищення акцизу на тютюнові вироби та алкоголь. По-друге, з початку 2023 року значно збільшено податки та поступово скасовуються субсидії для нафтових компаній, що вже відбивається на ціні палива. З початку року бензин на товарно-сировинних біржах подорожчав більш ніж на 70%, а за три тижні червня ціна на бензин «Преміум-95» зросла на 10%. Зростання котирувань на біржі пов’язане з наміром Мінфіну знизити вдвічі демпферний механізм виплат нафтовим компаніям.
- Інфляційні очікування. Насамкінець слід сказати, що всі вищевказані фактори формують інфляційні очікування у населення та бізнесу, які самі по собі небезпечні та провокують інфляцію, оскільки спонукають витрачати гроші вже сьогодні, щоб уникнути високих цін у майбутньому. У травні медіанна оцінка інфляційних очікувань населення на річному горизонті становила 10,8% (+0,4 в.п. до квітня). Середній темп приросту відпускних цін, очікуваний підприємствами протягом найближчих трьох місяців, становив 3,6% у річному вираженні.
Що означає інфляція для російської економіки та росіян:
- Підвищення відсоткової ставки ЦБ. З високою імовірністю, ключову процентну ставку буде підвищено на найближчих засіданнях Центробанку. Для населення та бізнесу це означає зростання вартості обслуговування старих боргів та подорожчання нових кредитів, а для економіки загалом – це ризик зниження ділової активності та фактор, що стримує економічне зростання. М’яко кажучи, не найочікуваніше рішення російським бізнесом, особливо малим і середнім (МСБ), який і так перебуває в умовах найвищої турбулентності та дефіциту фінансових ресурсів.
- Зниження заощаджень, що дорівнює зниженню приватних інвестицій. Інфляція з’їдає заощадження, робить в принципі невигідним будь-які накопичення на майбутнє та стимулює витрачати зароблене тут і зараз. В економіці заощадження йдуть пліч-о-пліч з інвестиціями, не буде заощаджень – не буде і джерела для інвестицій, а немає інвестицій – немає і економічного зростання.
- Збіднення населення. Підвищення загального рівня цін призводить до зниження купівельної спроможності грошей, тобто за ту саму суму можна купити меншу кількість товарів та послуг. Сьогодні реальні наявні доходи населення в РФ знаходяться орієнтовно на рівні 2013 р., зі зростанням інфляції, не виключено, що вони продовжать скорочуватися, а до довоєнного рівня повернуться не раніше 2030 року. Для економіки це означає скорочення платоспроможного попиту.
- Зростання навантаження на Бюджет. Інфляція з’їдає доходи всіх споживачів, але насамперед б’є по найбідніших, соціально незахищених стратах, а це майже половина населення Росії. Це головний електорат Путіна і це люди, котрі багато в чому «годуються» від держави. Тому з Бюджету доведеться дістати ще більше грошей для компенсації зниження їхньої вартості життя. Зростання соціальних видатків держави – це, зі свого боку, теж проінфляційний фактор. Таким чином, формується замкнене коло, де інфляція потребує великих бюджетних виплат, а ті, зі свого боку, призводять до ще більшої інфляції.
- Ризики для режиму. З погляду більш віддаленої перспективи двозначна інфляція – це завжди ризик соціальних хвилювань, переворотів та революцій. Є дослідження, що показують тісний зв’язок між цінами на продовольство та демонстраціями, заколотами та страйками у світі у 1990-2011 роках. З 15 випадків переходу влади від цивільного уряду до військових і навпаки в країнах Латинської Америки в 1946-1983 рр., у 13 випадках падінню уряду передував стрибок інфляції до 20% і більше.
Центробанк Росії прогнозує інфляцію в 2023 році на рівні 4,5-6,5%, але, на нашу думку, з урахуванням зазначених факторів, до кінця 2023 – початку 2024 р. зростання споживчих цін може бути значно вищим і навіть наблизитися до двозначного значення, що, безумовно, буде неприємним сюрпризом для всіх росіян.
[1] Інфляція, яку “відчуває” населення, згідно з опитуванням Центробанку РФ
