В новому навчальному році російські школярі будуть в обов’язковому порядку залучені до суспільно-корисної праці – відповідний законопроект уже проголосований у першому читанні 28 червня. Поширення примусової праці в Росії дозволить почасти компенсувати зменшення її трудових ресурсів, а безпосередньо в школах – ще й відтворити радянську модель виховного процесу.
Резюме
28 червня Дума проголосувала у першому читанні законопроект, який дозволяє залучення школярів до обов’язкової суспільно-корисної праці без дозволу батьків. В міру падіння доходів Росії від продажу нафти і газу Кремль все активніше користується іншими інструментами підтримання своєї фінансової стабільності, як-от: замороження пенсій, посилення податкового тиску та впровадження примусової праці серед ув’язнених і школярів. В майбутньому ці інструменти застосовуватимуться все активніше.
Добровільно-примусова праця старших школярів та студентів була розповсюджена в СРСР, збереглася в Білорусі, а зараз відроджується в Росії. Школи і технікуми уже шиють одяг для армії, а ухвалення нового закону легалізує цю практику. Крім того, Кремль отримає новий інструмент для просування державницької ідеології через залучення учнів до проведення ідеологізованих заходів.
Однак сам факт ухвалення такого закону однозначно свідчитиме про наростаючі негаразди як в російській економіці, так і у сфері патріотичного виховання. І якщо примусова праця ще матиме якийсь короткотривалий позитивний економічний ефект, то в дальшій перспективі це призведе до ще більшого відчуження російської молоді від правлячого режиму.
«Люди – друга нафта»
В міру того, як ресурсоорієнтована економіка Росії стагнує, Кремль все більше уваги звертає на громадян та їхні доходи. Фразу «люди – друга нафта» вимовив 2009 року тодішній віце-прем’єр Сергій Іванов – після суттєвого обвалу цін на «першу» нафту внаслідок минулорічної кризи. Повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року та запроваджені після цього західні санкції знову актуалізували в Росії цю економічну стратегію.
Вона передбачає три основі інструменти – приховане пограбування населення, посилення фіскального тиску та обов’язкові роботи. Прикладом використання першого є замороження накопичувальної частини пенсії. Таке рішення було ухвалене ще 2014 року, а минулого грудня – продовжене до 2025 року.
Найяскравіше застосування другого інструменту – затримання в березні-квітті цього року кількох популярних російських блогерів за звинуваченням у несплаті податків на сотні мільйонів рублів. Це сталося вперше, але не востаннє – ще понад 30 блогерів очікують на перевірку доходів. Нарешті, Рада Федерації запропонувала запровадити спеціальний податок на блогерську діяльність.
Третій інструмент був надзвичайно поширеним в СРСР, а віднедавна активно впроваджується в Росії. Ще з 2017 року до примусової праці на державних підприємствах почали залучати засуджених, з 2020 року така можливість передбачена і для комерційних фірм. Наприкінці червня цього року мер Якутська запропонуваввідправляти безпритульних до «трудових таборів».
Найвірогідніше, що з прогнозованим падінням доходів від продажу нафти і газу всі зазначені практики будуть застосовуватися все активніше.
Примусова робота в школах
«Суспільно-корисна» праця була нормою для радянських закладів освіти: школярам пропонувалися «табори праці й відпочинку», студентів відправляли на сільгоспроботи («на картоплю»). Така практика збереглася, зокрема, в Білорусі.
Відповідно до чинного російського закону «Про освіту», школярів заборонено залучати «до праці, не передбаченої освітньою програмою». Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну ця норма фактично перестала бути обов’язковою, а до 1 вересня цього року, найімовірніше, буде скасована.
Уже восени 2022 року учнів щонайменше 160 шкіл і технікумів почали у добровільно-примусовому порядку залучати до пошиття одягу та плетіння маскувальних сіток для російської армії. Учням і батькам пояснювали, що це є частиною федеральної програми навчання або впроваджене наказом Міністерства освіти. Незгідних залякували можливістю відрахування.
В листопаді того ж року спікер Держдуми В’ячеслав Володін запропонував депутатам оперативно розробити законопроект, який регулює питання трудового виховання в школах. Він наголосив на необхідності прищепити школярам працьовитість. «Зрозуміло, що хтось знову почне волати, що дитину відправляють до школи, щоб вона отримувала знання. Але дитина має вирости справжнім громадянином. Отже, у неї має бути сформоване ставлення до праці».
В березні 2023 року в Законодавчих зборах Ростовської області запропонували дозволити школам залучати учнів до суспільно-значущої волонтерської діяльності без згоди батьків: «[Діти] важчого за ганчірку для дошки не піднімають до 11-го класу. А потім їм доводиться за три роки витягувати свого друга з поля бою».
В травні був зроблений крок до розширення обов’язкового відпрацювання випускниками вишів – до Думи внесений законопроект, відповідно до якого всі студенти-бюджетники мають три роки працювати за спеціальністю або відшкодувати вартість навчання. Сьогодні така норма діє лише для курсантів та студентів з цільових програм.
28 червня Дума проголосувала у першому читанні законопроект, який стосується обов’язковості участі учнів в суспільно-корисній праці. Володін зазначив, що і вчителі, і батьки просили депутатів, щоб трудове виховання знову стало невід’ємною частиною шкільної програми. «Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина виросла справжнім громадянином, у неї має бути сформоване позитивне ставлення до праці. Тільки через працю можна виховати ставлення до багатьох питань, які потім їй доведеться вирішувати».
За словами голови комітету з просвіти Ольги Казакової, в освітніх організацій з’явиться нова компетенція – сприяння волонтерській діяльності. «Це участь школярів в екологічних акціях, заходах, пов’язаних із збереженням пам’ятників. Наприклад, шефство над Вічним вогнем, догляд за місцями пам’яті наших героїв».
Депутат Сергій Колунов натомість пояснив, що законопроект покликаний вирішити проблему з дефіцитом кадрів у робітничих спеціальностях, який лише в будівництві та ЖКГ зараз становить 260 тис. осіб, та підвищити їхній престиж серед школярів.
Висновки
Таким чином, ухвалення нового закону спрямоване на досягнення двох цілей: по-перше, легалізувати добровільно-примусову роботу старших школярів на потреби держави тут і зараз, а також сформувати з них робітничий резерв на майбутнє, а по-друге, отримати новий інструмент для просування державницької ідеології через залучення учнів до проведення ідеологізованих заходів. В обох випадках йдеться про часткове відновлення радянських практик під спільним гаслом «Слава труду!».
Однак при цьому сам факт ухвалення такого закону однозначно свідчитиме про наростаючі негаразди як в російській економіці, так і у сфері патріотичного виховання. Сучасні країни з нормально функціонуючою економікою не вдаються до використання дитячої праці. І якщо примусова робота ще матиме якийсь короткотривалий позитивний економічний ефект (збільшення числа пошитих бушлатів), то в дальшій перспективі це призведе до ще більшого відчуження російської молоді, особливо у містах, від правлячого режиму.
