На початку липня, згідно повідомлень російських ЗМІ, було заплановано проведення наради у керівника Адміністрації Президента РФ А.Вайно на тему «забезпечення державних інтересів у мережі Інтернет». Нараду було скасовано, проте російська влада продовжує діяльність, спрямовану на посилення контролю над доступом мешканців Росії до інформації в Інтернеті, а також на створення і розвиток власних Інтернет-платформ, які повинні замінити глобальні мережеві проекти. Перенесення тоталітарних методів контролю суспільства до Інтернету поки що дає обмежені результати, внаслідок слабких технічних можливостей, помилок у менеджменті та масштабної корупції у фінансуванні цифрових проектів.
Історія та сучасний стан системи обмежень використання Інтернету для російських користувачів
З 2019 року в Російській Федерації діє закон №90-ФЗ, який називають законом «Про суверенний Інтернет». Він передбачає встановлення апаратних систем стеження за трафіком у операторів Інтернету, посилення повноважень Роскомнагляду та розвиток національної системи доменних імен.
Починаючи з 2014 року Федеральна служба у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) проводить блокування опозиційних та іноземних Інтернет-ресурсів. Таким чином, на території Російської Федерації офіційно заблоковано доступ до сайтів LinkedIn (з 2016 року), Instagram та Facebook ( з березня 2022 року). Заблоковано доступ до сайтів низки міжнародних організацій, в тому числі Bellingcat, Amnesty International. Також до переліку заборонених попали основні міжнародні ЗМІ, що виходять у країнах Європи та США: «Радіо Свобода», BBC, «Голос Америки», Deutsche Welle, Euronews, «Bild» та інші.
Блокування доступу до сайтів посилилося у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення російських військ до України. 4 березня 2022 року Держдума ухвалила закон №32-ФЗ про зміни до карного кодексу РФ щодо «фейків» та воєнної цензури. Це дало Роскомнагляду набагато більші повноваження щодо ухвалення рішень по блокуванню сайтів.
Заблоковані Інтернет-ресурси Роскомнагляд вносить до спеціального державного реєстру. Так, лише у 2022 році Роскомнагляд вніс до цього реєстру 384 тисячі посилань.
Для отримання доступу до заборонених сайтів росіяни почали масово використовувати VPN та інші технічні можливості обходу блокувань.
Згідно звіту Freedom House за 2022 рік, рівень свободи Інтернету в Російській Федерації становить 23 із 100 пунктів і відповідно має оцінку «невільний».
Основні проекти по посиленню контролю над інформацією в Інтернеті
Розвиток власної пошукової системи та комплексу сервісів на базі Яндекс.
Яндекс може розвиватися як альтернатива Google, проте алгоритм видачі інформації за пошуком буде формуватися у відповідності із політичними настановами. Зараз проводиться робота по зміні власників Яндекса. Особисто В.Путін погодив угоду по продажу контрольного пакета компанії В.Потаніну, О.Мордашову та В.Алекперову. Фактичним керівником проекту стає О.Кудрін, який після звільнення з державної служби став радником компанії з питань корпоративного управління. Зміна структури власності проходить складно через західні санкції проти олігархів, які повинні стати новими власниками компанії.
Розвиток соціальної мережі «ВКонтакте» як альтернатива глобальним мережам.
Компанію VK очолює Володимир Кирієнко – син Сергія Кирієнка, першого заступника керівника Адміністрації Президента РФ. На посаду генерального директора «ВКонтакте» розглядають кандидатуру Степана Ковальчука – племінника Юрія Ковальчука, керівника банку «Росія». Батько Степан Ковальчука – Кирило Ковальчук – президент Національної Медіа Групи.
Ця група технологічних компаній повинна забезпечити донесення правильних новин до користувачів соціальної мережі, а також збір даних про поведінку користувачів.
Заборона використання VPN сервісів на території Російської Федерації.
З 2017 року в Росії діє закон, який забороняє використовувати VPN-сервіси для обходу блокування доступу до заборонених сайтів. Проте, вимоги цього закону переважно ігнорували. З 2021 року Роскомнагляд почав блокувати окремі VPN-сервіси. З кінця травня 2023 року почалося блокування протоколу OpenVPN, причому юридичні підстави цих дій так і не були оприлюднені. Можна прогнозувати подальші юридичні, адміністративні та технічні дії по обмеженню можливостей використання VPN.
Створення альтернативної «Вікіпедії».
Російська влада неодноразово вимагала від Вікіпедії видалити чи цензурувати окремі статті, перш за все щодо російського вторгнення до України чи воєнних злочинів. Для створення альтернативного контенту в липні 2023 року було запущено сайт ruwiki.ru. На початку до нього включили майже 2 мільйони статей з російської версії Вікіпедії, проте не включили політично невигідні для кремлівської влади статті. Керівник проекту Володимир Медейко раніше очолював російське представництво Вікіпедії. На відміну від самої Вікіпедії, статті у Рувікі будуть проходити редакційну цензуру. Тепер зростає вірогідність заборони доступу до Вікіпедії.
Можлива заборона Youtube і створення російського аналога.
З 2006 року в Росії створюється хостинг RuTube, який фінансується Газпромом. Після початку повномасштабної війни Росії проти України цей сервіс почали розглядати як повну заміну для YouTube, разом із відеосервісами «ВКонтакте» та «Одноклассники». Через YouTube російські користувачі отримують досить багато об’єктивної інформації, що стало проблемою для влади. У травні 2022 року у роботі RuTube сталися масивні збої, що відклало рішення про заборону YouTube. Зараз потужності російського сервісу розширені, і рішення про заборону доступу до YouTube може бути ухвалене вже восени 2023 року.
Висновки
Російська влада має наміри посилити контроль над доступом до інформації для своїх громадян. Держава бажає володіти монополією на інформування населення про політичні та міжнародні події, і максимально заблокувати можливість отримання альтернативної інформації. За зразок розглядається китайська система «Золотий щит», яка обмежує доступ до іноземних сайтів з території Китаю, а також дозволяє відслідковувати користувачів, які намагаються отримати доступ до забороненої інформації.
Особливо гострим питання посилення цензури постає напередодні президентських виборів, які мають бути проведені у березні 2024 року. Влада побоюється протестних акцій та поширення компромату проти представників істеблішменту.
Російська влада провела масовану кампанію по блокуванню доступу до незалежних ЗМІ, міжнародних соціальних мереж та сайтів опозиційних рухів і організацій.
Активно ведеться робота по створенню альтернативних платформ – соціальних мереж, відеохостингів, пошукових систем. Ці проекти фінансуються державними компаніями та олігархами.
Низькі темпи створення альтернативних провладних проектів багато в чому обумовлені високим рівнем корупції та розкрадань виділених бюджетів. Так, у липні 2023 року Слідчий комітет затримав заступника міністра цифрового розвитку М.Паршина за підозрою у отриманні хабаря. Паршина вважають пов’язаним із групою Ковальчуків, а сам арешт може бути ще одним проявом внутрішніх політичних воєн між групами впливу в російській владі. Паршин, згідно повідомлень ЗМІ, дав зобов’язання співпрацювати зі слідством. Його свідчення можуть привести до переділу впливів у медіа-сфері та у керівництві Інтернет-проектів.
Частина росіян продовжує читати незалежну інформацію, використовуючи VPN. Проте більшість перейшла на російські провладні ресурси, що приводить до формування лояльної до влади громадської думки.
Інформування російського суспільства про об’єктивну ситуацію на фронті, про діяльність російської влади, про міжнародні події є обов’язковим елементом мирного врегулювання та запобігання росту мілітаристських та реваншистських настроїв росіян.
