Загальна інформація про дослідження
Методологія: онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних (онлайн-панелі).
Мета: Оцінка емоційно-психологічного стану українців.
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проект).
Обсяг вибірки: 1205 респондентів
Терміни проведення польового етапу: 16–20 травня 2023 року.
Дизайн вибірки: комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет- користувачів віком 18 років та старше.Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.9%.
Склад регіонів:
- Захід України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області)
- Центр України (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області)
- м. Київ
- Південь України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області)
- Схід України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська області)
Ключові результати
- Фізичний стан більшості українців характеризується як задовільний або скоріше хороший. Середня оцінка за 5-бальною шкалою — 3.3 бали, варіативність відповідей 26%, отже розподіл відповідей досить однорідний. Проте у помітної долі респондентів (34%) виникає суб’єктивне відчуття щодо погіршення їхнього фізичного стану у порівнянні з попереднім місяцем, хоча насправді за результатами аналогічного опитування у грудні 2023 року оцінки фізичного стану були майже такі ж саме (середня оцінка 3.35 бали).
- Емоційно-психологічний стан українців оцінюється переважно як задовільний, середня оцінка за 5-бальною шкалою складає 3.0 бали (варіація 33%). Більшість українців вважають, що їхній емоційно-психологічний стан змінився, більша частина (39%) вважає, що в гірший бік. Хоча у порівнянні з даними минулого опитування (грудень 2023 року) середня оцінка емоційно- психологічного стану навіть дещо покращилась (2.9 бали у грудні).
- На емоційно-психологічний настрій впливає відчуття небезпеки, яку 26% опитаних відчувають навіть вдома, особливо притаманно респондентам Сходу та Півдня. Значна частина учасників опитування (39-44%) вважає небезпечним перебування поза своєю оселі — на роботі, у громадських місцях та закладах (незважаючи на те, є чи немає поруч військових), просто неба на вулиці.
- За пунктами шкали EST-Q помітна частина українців відчуває втому, виснаженість, тривожність, проблеми зі сном. Методом факторного аналізу побудовано три субшкали: психологічне виснаження, емоційна тривожність та розлади сну. Помітні прояви цих станів фіксуються у 15-17% населення, гострі стани — у 2-3%. Психологічне виснаження є характерним для жінок особливо середнього віку (36-50 років). Емоційну тривожність частіше переживають молоді люди (18-35 років), частіше чоловіки. Розлади сну характерні для літніх жінок (51 рік або старше).
- Топ-5 занять, які останнім часом приносять задоволення, — це спілкування з рідними / дітьми / друзями, прогулянки на свіжому повітрі, перегляд фільмів / сералів вдома, проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти) та прослуховування музики (частіше для молоді), або читання та спілкування з домашніми тваринами (для людей старшого віку).
- Для того, щоб відпочити, розслабитись, набратися сил українці найчастіше дивляться кіно / серіали, спілкуються з рідними в сімейному колі або спілкуються з друзями, відпочивають на природі, намагаються більше спати або просто, перебуваючи вдома, нічого не роблять.
- Більшість учасників опитування (82%) вживають алкогольні напої, утім регулярно або доволі часто це роблять лише 18%. Алкоголь частіше вживають чоловіки, також вживання алкоголю знижується з віком. Для 16% респондентів вживання алкоголю є важливим способом розслабитись та відпочити. 28% опитаних зізнаються, що збільшили вживання алкоголю після початку повномасштабної війни, а 26% кажуть, що зараз вживають алкоголю більше, ніж до війни.
- Топ-3 емоцій, які відчувають українці останнім часом — це тривога, очікування покращень та надія. Топ-3 емоцій, які українці відчувають, коли думають про майбутнє — надія, очікування покращень, тривога (в цьому порядку). У цілому настрої українців, пов’язані з майбутнім, є помітно більш позитивними у порівнянні з емоціями, які переважно відчуваються зараз. Більше людей, думаючи про майбутнє, відчувають також натхнення, любов, радість і щастя — емоції, які визначають наявні настрої вкрай рідко.
Основні результати дослідження
Самооцінка фізичного стану протягом останнього місяця
Психоемоційна напруга, спричинена повномасштабною війною, має негативний вплив не лише на емоційно-психологічний стан українців, але і на фізичний стан. Українцям, які взяли учать в опитуванні, було запропоновано оцінити свій фізичний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка. Загальний середній показник самооцінки фізичного стану за останній місяць для усіх респондентів становить 3.3 бали, більшість респондентів (79%) оцінює свій фізичний стан або як задовільний (3 бали), або радше хороший (4 бали). Суттєвих розбіжностей середніх показників оцінки фізичного стану за ознаками статі, віку та регіону проживання не спостерігається. Можна лише помітити певне зниження середніх оцінок з віком, що є доволі природним.
На оцінку зміни фізичного стану, у порівнянні з минулим місяцем, істотно не впливає стать та вік респондентів. У відповідях на це запитання спостерігаються певні регіональні відмінності: жителі південних областей дещо рідше жаліються на погіршення фізичного стану, разом з тим частіше кажуть, що їхній стан не змінився. Ці розбіжності є помітними, але невеликими.
Учасникам опитування також пропонувалось оцінити свій емоційно-психологічний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка. Середній показник оцінки емоційно-психологічного стану дещо нижче показника оцінки фізичного стану та становить 3.0 бали. У цілому більша частина респондентів (42%) оцінює свій емоційно-психологічний стан як задовільний (3 бали), проте доволі часто трапляються оцінки радше поганий (2 бали) або радше хороший (4 бали).
Більша частина учасників опитування (45%) зазначає, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній емоційно-психологічний стан не змінився. Проте серед решти респондентів частіше спостерігається погіршення емоційно-психологічного стану — 39% всіх опитаних кажуть, що їхній стан суттєво або дещо погіршився.
Самооцінка відчуття безпеки
Безпекові питання мають неабиякий вплив на емоційно-психологічний стан, тому учасникам опитування було запропоновано оцінити відчуття рівня безпеки у різних місцях та ситуаціях. Найбільш безпечним, на думку респондентів, є перебування вдома — 72% українців почуваються вдома повністю або принаймні частково безпечно. Разом з тим 26%респондентів не почуваються у безпеці навіть у себе вдома, і це безперечно є наслідком війни, що триває. Доволі часто небезпечними відчуваються місця роботи, громадські місця, установи та заклади, перебування на вулиці: 30-34% тих, хто буває в цих локаціях відчувають часткову небезпеку, 9-11% вважають ці місця вкрай небезпечними.
Активності та заняття, які приносили задоволення останнім часом
У результаті опитування виявлено топ-5 наступних активностей та занять, які приносили задоволення респондентам останнім часом: спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми), прогулянки на свіжому повітрі, перегляд фільмів / сералів вдома, проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти) та прослуховування музики. Крім цього, українці доволі часто відчувають позитивні емоції від новин з фронту, успіхів ЗСУ. Також помітна кількість опитаних любить проводити час зі своїми домашніми тваринами, готують їжу, читають, працюють, подорожують у вихідні, відвідують ТРЦ та інші магазини, займаються волонтерством або допомагають іншим.
Жінки дещо частіше надають перевагу таким улюбленим заняттям як спілкування з рідними / дітьми / друзями, прогулянки на свіжому повітрі, проведення часу з домашніми тваринами, приготування їжі. Чоловіки дещо частіше переглядають вдома фільми / серіали, проводять час в інтернеті, читають новини з фронту, працюють. Молодь (18-35 років) порівняно частіше надає перевагу прослуховуванню музики і шопінгу; а люди старшого віку (51 рік або старше) — спілкуванню, читанню, проведення часу з домашніми тваринами. У цілому рейтинг улюблених занять (топ-5) приблизно однаковий в усіх соціально- демографічних групах, лише людям середнього віку замість прослуховування музики більше подобається займатися кулінарією, а літнім людям — проводити час із домашніми тваринами.
Вживання алкоголю
За результатами опитування алкогольні напої вживає 82% респондентів, проте більшість (64%) вживає алкоголь декілька разів на місяць або рідше. Часто вживають алкоголь (декілька разів на тиждень або майже кожного дня) 18% опитаних. Як ми бачили в попередньому розділі, з метою розслабитись, відпочити, відновити сили алкоголь вживають 16% респондентів, частіше це чоловіки і молоді люди (18-35 років). І це пов’язані ознаки: особи, які вибирають вживання алкоголю способом власного відпочинку, вживають алкогольні напої доволі часто.
Дещо більше тих, хто вживає алкоголь, серед чоловіків. Також серед чоловіків більше тих, хто вживає алкоголь регулярно або достатньо часто. У вікових групах найбільше людей, що вживають алкоголь, спостерігається серед людей середнього віку (36-50 років), а ось регулярне вживання більш характерно для молоді (18-35 років). Споживання алкоголю в різних регіонах України має певні розбіжності, так наприклад, порівняно більше тих, хто вживає алкоголь, серед киян. Проте частота споживання алкоголю в різних регіонах суттєво не відрізняється.
Самооцінка тривожного стану та рівня депресії
З метою детального дослідження емоційно-психологічного стану респондентів було використано спрощену методику оцінки з опитувальника емоційного стану (EST-Q).
На початку розглянемо отримані дані щодо окремих пунктів, за якими проходило вимірювання емоційного стану учасників опитування. Топ-5 найбільш поширених станів: швидка стомлюваність (яку відчувають постійно або часто 45% респондентів), почуття млявості чи втоми (44%), стурбований чи уривчастий сон (39%), надмірно раннє пробудження (38%), почуття тривоги чи страху (37%). Детальні дані представлені у графіку нижче.
Також проведено факторний аналіз. За результатами факторного аналізу створено три наступні субшкали, яким було присвоєні умовні назви, а саме:
1. Психологічне виснаження. Включає такі пункти (за зниженням ступеню важливості): почуття млявості чи втоми; швидка стомлюваність; почуття напруженості чи нездатність розслабитися; поганий настрій; відпочинок не відновлює сили; знижена увага та здатність зосередитися; швидка дратівливість чи гнів; нездатність відчувати радість; почуття тривоги чи страху; втрата цікавості; надмірне занепокоєння з різних приводів; безнадійність щодо майбутнього; легка полохливість.
2. Емоційна тривожність. Включає такі пункти (за зниженням ступеню важливості): страх при спілкуванні з чужими людьми; страх перебувати у центрі уваги; відчуття неповноцінності; самозвинувачення; думки про смерть, що повторюються, або самогубство; почуття самотності; занепокоєння чи метушливість, неможливість всидіти на місці.
3. Розлади сну. Включає такі пункти (за зниженням ступеню важливості): стурбований чи уривчастий сон; надмірно раннє пробудження; труднощі із засипанням.
Субшкали мають нормалізований вигляд (середнє всіх відповідей дорівнює 0, стандартне відхилення — 1), більше 99% значень розташовано в діапазоні від –3 до 3. Від’ємні значення шкал означають відсутність цих станів у респондентів, позитивні — наявність. Загалом стани, які є проявами психологічного виснаження, притаманні для 16% опитаних (якщо умовно розглядати значення більші 1), гостре психологічне виснаження (значення більше 2) — для 3%. Стани, що сигналізують про емоційну тривожність, характерні для 17% опитаних, гостра емоційна тривожність — для 3%. Проблеми з розладами сну мають15% опитаних, у гострому стані — 2%.
Емоції, які найкраще описують настрій протягом останнього місяця
У результаті опитування зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом останнього місяця — тривога, очікування покращень та надія. Помітні також прояви таких переважно негативних емоцій як роздратування, страх, розчарування, апатія, злість тощо. Отже спостерігаються цілком природні негативні реакції на події під час війни, противагою яким є надія і сподівання на краще. Симптоматично, що такі емоції як любов, натхнення, радість, щастя та задоволення визначають переважний протягом останнього місяця настрій українців досить нечасто.
Серед чоловіків та жінок домінують приблизно однакові настрої, які визначаються такими емоціями, як тривога та роздратування, з одного боку, і надія та очікування покращень, з іншого. Настрої жінок дещо частіше визначається такими емоціями як тривога та страх, чоловіки замість страху порівняно частіше відчувають злість.
Надія та очікування на краще більш характерні для літніх людей (старше 50 років), настрої молоді порівняно частіше визначаються роздратуванням або апатією. У цілому ж емоційний фон усіх вікових груп приблизно однаковий.
У різних регіонах України люди відчувають приблизно одні й ті ж самі емоції — тривогу і роздратування versus надія й очікування покращень. П’ятою за поширеністю емоцією десь є страх або розчарування (Захід, Центр, Схід), десь — апатія (Центр, Південь), десь — гнів та злість (м. Київ). У цілому рейтинги емоцій у регіональному розрізі доволі схожі.
Емоції та настрої щодо майбутнього
Респондентам було запропоновано описати емоції, які вони відчувають, думаючи про майбутнє. Серед таких емоцій три основних — надія, очікування покращень та тривога, тобто такі ж емоції, які найчастіше українці відчувають і сьогодні, але їхній порядок змінився — на перших позиціях настроїв щодо майбутнього бачимо позитивні емоції (надія та сподівання на краще). Також серед емоцій та настроїв, які доволі часто респонденти мають щодо майбутнього, з’являються натхнення, любов, радість та щастя. Отже українці дивляться в майбутнє з певним позитивним забарвленням.
Емоції та настрої щодо майбутнього в різних соціально-демографічних групах доволі схожі — у наступному порядку йдуть головні емоції: надія, очікування покращень, тривога, а потім значно рідше можна зустріти такі емоції як страх, безнадійність та розчарування versus натхнення, любов, радість, щастя. Невеликі розбіжності проявляються у певній різниці відсотків людей, що відчувають ту чи іншу емоцію. Так наприклад, жінки дещо частіше за чоловіків відчувають щодо майбутнього сподівання на краще, а також страх. Чоловіки дещо частіше відчувають безнадійність та розчарування, а також частіше очікують погіршень. З віком зростає тривожність, а ось такі позитивні емоції щодо майбутнього як натхнення, любов, радість і щастя частіше відчуває молодь.
