Залишилося місяць-два (поки бюрократичний апарат не «розгойдався»), щоб втекти від війни. Ті, хто поїхав, повертатися не можна: все закінчиться відправкою на війну або у в’язницю.
Резюме
Прийняттям закону про електронні повістки влада намагається вирішити два головні завдання: створити умови для спрощення набору росіян на війну і розпочати кампанію з примусу до повернення у РФ тих, хто поїхав з початком «часткової» мобілізації. У простих росіян залишається місяць-два, щоби виїхати з країни. Потім така нагода остаточно зникне. Тих, хто виїхав, намагатимуться переконати повернутися. Тих, хто повірить і повернеться, – згодом чекає «нейтралізація» як неблагонадійних (мобілізація, в’язниця, фізичне знищення). Так уже робила радянська влада.
Подія
11 квітня Держдума ухвалила поправки, які узаконюють електронні повістки та створення єдиного реєстру військовозобов’язаних. Їх розсилатимуть у особисті кабінети на «Держпослугах». Електронні повістки матимуть таку ж силу, як і повістки, що надсилаються рекомендованими листами та оповіщення через роботодавця. Електронна повістка буде вважатися врученою з моменту розміщення в особистому кабінеті на «Держпослугах».
Після отримання повістки (зокрема на «Держпослугах») необхідно буде з’явитися у військкомат у призначений час. У разі неявки, через 20 днів «ухилістам» заборонять:
- Виїзд із РФ – залишати Росію не зможуть навіть ті, хто не ознайомився з повісткою, що прийшла на «Держпослуги», або надісланою поштою.
- Водити машину – «ухиліст» позбавляється прав водія.
- Отримувати кредит.
- Продавати та купувати нерухомість.
Для тих, хто ухиляється від термінової служби, також передбачено кримінальну статтю.
Для тих, хто ухиляється від мобілізації, кримінальну відповідальність можуть запровадити в будь-який момент.
Закон «про електронні повістки» різко стискає простір для того, щоб «домовитисяз державою в індивідуальному порядку», оскільки електронна система моніторингу – і, відповідно, обмежувальних заходів – різко звужує простір для «індивідуального маневру». Відповідно, рівень тривожності та напруження у суспільстві може зрости.
Контекст
Від початку мобілізації з Росії поїхали, за оцінками чиновників Кремля, від 600 тис. до 1 млн осіб.
Влада готує піар-кампанію щодо повернення у РФ тих, хто виїхав під час «часткової» мобілізації минулої осені. Планується, що обличчями кампанії стануть Даня Мілохін, Данил Козловський, Моргенштерн. За ідеєю розробників кампанії, відомі «біженці» «мають розповісти, що припустилися помилки і що росіяни не можуть знайти щастя на Заході – їх там очікують злидні і відсутність цікавості до їхньої долі. Головне треба визнати помилки та повернутися додому». Також відомо, що Мілохін «розповідатиме про жахіття еміграції та грошове дно. Все це вливатиметься в молоду аудиторію».
Моргенштерн вже демонстративно заспівав пісню Шамана «Я русскій».
Подібна кампанія після повернення політичних біженців ведеться в Білорусі. Умова повернення – громадське «покаяння» і обіцянка «змінити погляди». Позаяк, білорусів, які відгукнулися на заклик повернутися, затримують або на кордоні, або через кілька днів після повернення.
Радянська влада у 20-х та 30-х роках проводила кампанії з повернення емігрантів. Зокрема, здійснювалась робота щодо повернення фахівців. Такі кампанії проводились і у 40-50-х рр., після Другої світової війни. Значна частина тих, хто повернулися у 20-і роки (до 400 тис. чол.), зіткнулася з відсутністю побутових та економічних умов для реінтеграції, у 30-х «повернені» зазнавали репресій., у післявоєнні роки кількість тих, хто повернувся, була відносно невеликою. Як правило, обіцянки «прощення» не гарантували тим хто повернувся відсутність репресій.
Про долю репатріантів знято фільм «Схід-Захід» (1999 р., у головній ролі – Олег Меньшиков).
Висновки
1. Закон про електронні повістки різко змінює правила відносин влади та населення у питаннях мобілізації. Він суттєво розширює можливості влади щодо набору росіян до армії.
2. Закон потенційно непопулярний, але влада виходила з того, що населення не зможе чинити опору. Воно й надалі мовчазно терпітиме наступ на свої права.
3. Після того, як нова реальність у питаннях примусу росіян до виконання військового обов’язку стане нормою, наступ на права та можливості росіян влада продовжить.
4. Після набрання чинності законом, для росіян, які не бажають брати участь у війні, залишається дуже короткий тимчасовий відрізок для прийняття рішення про релокацію. Орієнтовно – не більше двох місяців, поки бюрократичний апарат не налагодить відправлення електронних повісток та систему відлову ухилістів.
5. Окремими адресатами закону є громадяни РФ, які виїхали з країни під час першої хвилі мобілізації. Їм дали жорсткий вибір: чи повертатися і приймати умови влади, чи просити політичний притулок.
6. Релокантам набагато складніше зберегти нинішній статус-кво: російські роботодавці (на яких вони зараз працюють дистанційно) просто не зможуть далі надавати їм роботу.
7. Кампанія з повернення релокантів буде спрямована на повернення тих, хто виїхав. Але «за лаштунками» залишиться інша кампанія: з «прийому» повернених. Більшість тих, хто повернувся, як і за радянських часів, і як зараз у Білорусі, будуть піддані примусовим заходам: відправка в армію, політичні репресії, обструкції, тюремні ув’язнення.
8. Додатковий мотив нового закону – використання (під виглядом біженців, які просять політичного притулку) російських агентів і шпигунів у західних країнах.
9. “Шпіонофобія” істотно ускладнить отримання легального статусу для релокантів.
10. Новий закон знаменує перехід до остаточного «скидання масок»: влада все наполегливіше «закручуватиме гайки» і змушуватиме росіян до участі у війні.
