Звіт за результатами онлайн-дослідження щодо актуальних питань сьогодення

Дослідження проведено компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» на замовлення Українського інституту майбутнього.

---

Загальна інформація про дослідження

Методологія: онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних (онлайн-панелі).

Мета: оцінка актуальних питань сьогодення.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проект).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Терміни проведення польового етапу: 4-10 серпня 2023 року.

Дизайн вибірки: комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет-користувачів віком 18 років та старше. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.9%.

Склад регіонів:

• Захід України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області)
• Центр України (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області)
• м. Київ
• Південь України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області)
• Схід України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська області)
  
  

---

Основні результати дослідження

Самооцінка фізичного стану 

Психоемоційна напруга, спричинена повномасштабною війною, має негативний вплив не лише на емоційно-психологічний стан українців, але і на фізичний стан. Українцям, які взяли учать в опитуванні, було запропоновано оцінити свій фізичний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка. Загальний середній показник самооцінки фізичного стану за останній місяць для усіх респондентів становить 3.13 бали (у травні 2023 р. цей показник становив 3.3 бали, у лютому 2023 р. – 3.35 бали). Більшість респондентів (79%) оцінює свій фізичний стан або як задовільний (3 бали), або радше хороший (4 бали) протягом останнього місяця. Суттєвих розбіжностей середніх показників оцінки фізичного стану за ознаками статі та регіону проживання не спостерігається. Можна лише помітити певне зниження середніх оцінок з віком, що є доволі природним. Щодо порівняння оцінки фізичного стану у серпні з травнем та лютим, показники не мали суттєвих змін, у серпні дещо знизилася кількість тих, хто оцінював свій фізичний стан як хороший та радше хороший (оцінки 4 та 5 балів).

Зміни фізичного стану у порівнянні з попереднім місяцем

Близько половини учасників опитування (57%) зазначили, що, у порівнянні з попередні місяцем, їхній фізичний стан не змінився. У решті відповідей частіше відмічається погіршення фізичного стану — 33% всіх опитаних відмічають, що їхній стан суттєво або дещо погіршився.

На оцінку зміни фізичного стану, у порівнянні з минулим місяцем, істотно не впливає стать, вік та регіон проживання респондентів. 

Самооцінка емоційно-психологічного стану за останній місяць

Учасникам опитування також пропонувалось оцінити свій емоційно-психологічний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка. Середній показник оцінки емоційно-психологічного стану дещо нижче показника оцінки фізичного стану та становить 2.88 бали (у травні 2023 р. цей показник становив 3.0 бали, у лютому 2023 р. – 2.94 бали). У цілому більша частина респондентів (42%) оцінює свій емоційно-психологічний стан як задовільний (3 бали), проте доволі часто трапляються оцінки радше поганий (2 бали) або радше хороший (4 бали). Дещо краще оцінюють свій емоційно-психологічний стан чоловіки та респонденти зі Сходу.

У порівнянні з середніми показниками щодо оцінки емоційно-психологічного стану у травні та лютому 2023 р., середній показник у серпні 2023 року дещо знизився, але ці зміни скоріше не суттєві.

Зміни емоційно-психологічного стану у порівнянні з попереднім місяцем

Половина учасників опитування (51%) зазначає, що у порівнянні з попередні місяцем, їхній емоційно-психологічний стан не змінився. Проте серед решти респондентів частіше спостерігається погіршення емоційно-психологічного стану — 40% всіх опитаних кажуть, що їхній стан суттєво або дещо погіршився.

Загальні оцінки зміни емоційно-психологічного стану у порівнянні з попереднім місяцем притаманні різним соціально-демографічним групам (стать, вік, регіон проживання) помітних розбіжностей не мають.

Актуальні проблеми

В процесі опитування респондентам було запропоновано обрати до 3х найбільш актуальних проблем для них особисто на даний час. Серед переліку проблем не було надано варіант «повномасштабне вторгнення в цілому», ця проблема є прогнозовано найбільш актуальною за результатами попередніх досліджень. Однак в переліку проблем були надані проблеми, які є наслідками повномасштабного вторгнення, або мають прямий з ним зв’язок.

Топ актуальних проблем сьогодення, на думку респондентів, складається наступним чином:

• Високі ціни – 51%;
• Відсутність стабільності / впевненості в завтрашньому дні – 50%;
• Низькі доходи – 37%;
• Відсутність фізичної безпеки через обстріли (ракети, дрони тощо) – 34%;
• Високі тарифи на комунальні послуги – 33%;
• Неможливість будувати плани – 30%.

Спираючись на графік вище, варто зазначити, що проблеми, пов’язані з фінансовими питаннями, а також відчуттям стабільності / впевненості у майбутньому, виявилися більш значущими для учасників опитування, ніж питання фізичної безпеки.

Зафіксовано певні залежності рейтингу нагальних проблем в залежності від статі, віку та регіонів проживання респондентів. Детальні дані подано у таблиці нижче. Варто зазначити, що респонденти зі Сходу та Півдня частіше за опитаних з Заходу та Центру-Півночі зазначали відсутність фізичної безпеки через обстріли, серед учасників опитування зі Сходу ця проблема посідає перше місце в умовному рейтингу. 

Події / ситуації / заняття, що на даний момент дають надію на майбутнє, вселяють впевненість

Успіхи на фронті та спілкування з рідними / друзями – це ті події, які на даний момент дають респондентам надію на майбутнє, вселяють впевненість, ці відповіді надали відповідно 58% та 52% учасників опитування. Також надають надію та мають позитивний вплив на почуття впевненості учасників наступні події:

• Обстріли території рф (в т.ч. удар по Кримському мосту) – 33%;
• Військова допомога від західних партнерів – 30%;
• Заняття хобі – 22%.

Зафіксовано певні відмінності показників щодо подій / ситуацій / занять, які на даний момент дають надію на майбутнє, вселяють впевненість серед респондентів різної статі, віку та регіонів проживання. Детальні дані представлено в таблиці нижче.

Основні страхи та побоювання на даний час

Основні страхи та побоювання респондентів на даний момент корелюються з актуальними проблемами, так серед основних страхів та побоювань на даний момент зафіксовано подальше непомірне зростання цін (38%), зменшення доходу / втрата джерел доходу (36%) та суттєве зростання комунальних тарифів (30%). Також зафіксовано побоювання / страхи щодо можливих блекаутів (30%), погіршення фізичного здоров’я (29%), постійних обстрілів (28%) та ядерного удару / ядерної війни (28%). Досить високі показники щодо страхів та побоювань мають і падіння економіки (27%), вибух на Запорізькій АЕС (27%), масштабний контрнаступ рф (26%), погіршення психічного здоров’я (24%).

У таблиці нижче презентовано розбіжності відповідей на питання щодо основних страхів та побоювань серед респондентів різних категорій.

Найбільші страхи та побоювання щодо найближчого майбутнього

В процесі опитування важливим було зафіксувати найбільші страхи та побоювання респондентів щодо найближчого майбутнього. Думки учасників розділилися, однак, з невеликим відривом, лідерами зафіксовано наступні події / ситуації, які викликають найбільші страхи та побоювання: зменшення доходу, втрата джерел доходу (17%), ядерний удар / ядерна війна (17%), подальше непомірне зростання цін (16%) та вибух на Запорізькій АЕС (14%).

У таблиці нижче презентовано розбіжності відповідей на питання щодо найбільших страхів та побоювань серед респондентів різних категорій. 

Ставлення до проведення виборів

Питання щодо проведення виборів в країні під час війни є одночасно складним, але важливим. 76% учасників опитування відмічали, що вибори Президента необхідно проводити після Перемоги України, щодо виборів до Верховної Ради подібну відповідь надали 61% опитаних, щодо виборів депутатів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 56%. Тобто більшість респондентів не вважає за потрібним проводити вибори до закінчення війни та Перемоги України.

Суттєвих розбіжностей у відповідях на питання щодо часу проведення виборів в залежності від статі, віку чи регіону проживання респондентів не зафіксовано.

Ставлення до офлайн освіти

Переважна більшість респондентів (60-61%) найбільш доцільним форматом здобуття освіти по всім умовним трьом рівням освіти (дитячі садки, школа, ВНЗ / технікуми) вважає офлайн освіту лише в регіонах / областях, які знаходять подалі від фронту, в інших регіонах / областях – онлайн. Але є і незначна кількість респондентів (10-13%), які підтримують офлайн освіту по всій території країни, або онлайн освіту по всій території України (13-17%).

Дещо частіше офлайн освіту по всій території країни по усім трьом типам освітніх закладів підтримували респонденти віком 18-35 років. Респонденти зі Сходу та Півдня напроти дещо частіше за інших підтримували онлайн освіту по всій території країни як в дитячих садках, так і в школах та ВНЗ / технікумах.

Незважаючи на те, що переважна більшість серед усіх респондентів, підтримує формат офлайн освіти лише в областях, які знаходять далі від фронту, а в інших – онлайн, 63% респондентів, діти яких відвідують дитячі садки, школи, ВНЗ / технікуми, повністю або скоріше готові відпускати своїх дітей до закладів освіти, якщо в населеному пункті запровадять офлайн освіту. 

При цьому жінки частіше за чоловіків обирали відповідь – цілком або скоріше не готові відпускати дітей до закладів освіти у разі введення офлайн освіти у населеному пункті. Цілком прогнозовано, що респонденти зі Сходу та Півдня також значно частіше зазначали, що цілком або скоріше не готові відпускати своїх дітей до закладів освіти, якщо у населеному пункті буде запроваджено офлайн освіту, а респонденти з інших регіонів напроти зазначали, що цілком або скоріше готові до такого кроку.

Плани щодо зміни місця проживання у найближчому майбутньому

У зв’язку зі значним рівнем показника внутрішньої та зовнішньої міграції, що є наслідком повномасштабної війни, було важливо дослідити плани / наміри респондентів щодо зміни місця проживання у найближчому майбутньому. Переважна більшість респондентів не має намірів / планів щодо зміни місця проживання у найближчому майбутньому: 62% – не планують, 22% – скоріше не планують. Лише 3% учасників опитування точно планують змінити місце проживання, ще 5% – скоріше планують. 8% респондентів не змогли визначитися з відповіддю на це питання. Дещо частіше відмічали наявність планів щодо зміни місця проживання респонденти зі Сходу та Півдня, а також опитані молодшої вікової категорії, але відмінності скоріше незначні.

38% респондентів серед тих, хто має наміри змінити місце проживання, зазначають переїзд закордон як варіант, який вони розглядають; 30% – переїзд до іншого регіону України; 22% – переїзд до іншої області в рамках свого регіону; 19% – переїзд до іншого населеного пункту своєї області. Варіант переїзду до іншого регіону дещо частіше зазначали респонденти зі Сходу та Півдня, можливий переїзд закордон значно частіше зазначали кияни, значно рідше – респонденти з Центру-Півночі.

Респондентам, які мають плани / наміри зміни місце проживання у найближчому майбутньому, ставилося питання щодо причин, на яких ґрунтуються ці плани, рейтинг цих причин виглядає наступним чином:

• Безпекова мета (переїхати від обстрілів).
• Відсутність роботи у місці проживання / або наявність роботи у місці можливого переїзду. Відсутність джерел доходу, низький рівень доходу, високі ціни.
• Повернення додому, возз’єднання з родиною (ті респонденти, які зараз проживають не у рідних населених пунктах та планують повернення додому).
• Навчання.
• Високі ціни на житло.
• Інші різноманітні причини, які зазначали окремі респонденти (корупція в країні, бажання кращого майбутнього для дітей, хвороба тощо).

Ставлення до перерозподілу місцевих бюджетів

Питання витрат місцевих бюджетів знаходиться під пильною увагою громадськості. В процесі опитування переважна більшість респондентів зазначали, що повністю (41%) або скоріше (36%) підтримують перерозподіл місцевих бюджетів та перенаправлення коштів з інфраструктурних та інших цивільних проєктів на військові потреби. Лише 7% – скоріше не підтримують, 3% – повністю не підтримують, 13% – не змогли надати відповідь на це запитання. Дещо частіше зазначали, що не підтримують перерозподіл місцевих бюджетів на перенаправлення коштів на військові потреби, респонденти зі Сходу, але відмінності незначні.

Причини атак дронів / ракет та вибухів на рф

Атаки дронів / ракет та вибухі на території рф дають надію та впевненість респондента, тому було цікавим дізнатися думки щодо того, хто стоїть за цими подіями. 50% учасників опитування зазначали, що за атаками на території рф стоять ГУР та інші силові відомства України, 21% – влада рф, 3% – інший варіант, 26% – не змогли надати відповідь на це питання. Жінки значно частіше за чоловіків зазначали, що за атаками дронів / ракет на рф стоїть безпосередньо влада рф, подібні тенденції щодо відповідей також притаманні респондентам у віці 18-35 років.

Волонтерство та донати

Тема волонтерства вкрай актуальна в умовах повномасштабної війни, так 33% респондентів зазначали, що протягом останніх двох місяців особисто займалися волонтерством чи надавали допомогу різним категоріям населення, 25% – що волонтерством займалися члени родини, 41% – що волонтерством займалися друзі та колеги, 28% – що не займалися волонтерством ні особисто, ні рідні / друзі / колеги.

Грошова та матеріально-речова допомога ЗСУ та іншим військовим – найбільш популярні формати волонтерства серед респондентів, членів їхніх родин, друзів та колег. На умовному третьому місці респонденти зазначили матеріально-речову допомогу (будь-які продукти, речі, не гроші) ВПО. Детальні дані представлені у таблиці нижче.

Кількість тих, хто надавав протягом червня та липня грошову допомогу усім вищезазначеним категоріям, суттєво зменшується зі збільшенням віку респондентів. Молодь частіше за інших зазначає, що особисто організовували різні збори допомоги. Матеріально-речову допомогу ЗСУ / іншим військовим частіше за інших надавали респонденти віком 36-50 років. Жінки та респонденти віком 51 рік та старше частіше зазначали, що надавали саме матеріально-речову допомогу ВПО протягом останніх двох місяців. Також зафіксовані відмінності щодо наданих протягом останніх двох місяців видів допомоги від регіону проживання респондентів, дані наведені в таблиці нижче.

Щодо загальної суми грошей / донатів, яку особисто витратили на допомогу ЗСУ / ВПО / іншим групам людей окремо у червні та липні 2023 р. (не враховуючи матеріально-речову допомогу), найбільш поширені відповіді респондентів наступні:

• 501-1000 грн. (20-24%);
• 1001-3000 грн. (19-20%);
• 301-500 грн. (18%);
• 101-300 грн. (16-17%).

Респондентам, які перераховують грошові внески / донати з метою допомоги різним категоріям населення, було запропоновано обрати один основний варіант відповіді щодо того, кому саме вони передають цю допомогу, так найбільш популярними отримувачами грошової допомоги / донатів учасники опитування зазначили збори знайомих, які займаються волонтерством (31%) та великі благодійні фонди (30%). Великі благодійні фонди частіше зазначали чоловіки, респонденти віком 18-35 років та опитані з Півдня. Знайомих, які займаються волонтерством, частіше зазначали жінки, респонденти віком 51 рік та старше, та опитані з Заходу.

Чи впливає наявність у зборах розіграшів на бажання перерахувати гроші / задонатити – питання доволі цікаве, так 65% респондентів зазначали, що наявність розіграшу жодним чином не впливає на їхнє бажання перерахувати грошову допомогу, 15% –  бажання зробити донат зростає, 12% – бажання зробити донат зменшується, 7% – не змогли надати відповідь на це питання, 1% – надали власну відповідь. Розіграші цікаві респондентам віком 18-35 років, вони частіше за інших зазначали, що наявність розіграшу збільшує їхнє бажання задонатити, при цьому респонденти зі Сходу надавали подібну відповідь значно рідше за інших.

В українському інформаційному просторі шириться думка, що громадяни «втомилися від війни» та стали менше допомагати ЗСУ, так 12% респондентів повністю згодні з цією думкою, а ще 38% – скоріше згодні, при цьому 25% опитаних скоріше не розділяють думку, що громадяни «втомилися від війни» і стали менше допомагати ЗСУ, а ще 14% – цілком не згодні з цією думкою. 11% респондентів не змогли визначитися з відповіддю на це питання. 

Відповідаючи на питання щодо зміни у обсягах особистої волонтерської допомоги у 2022 та 2023 роках, 38% респондентів зазначали, що обсяги волонтерської допомоги не змінилися, але при цьому 32% опитаних відмічали, що обсяги допомоги у 2023 році зменшилися. 14% учасників опитування наголошують, що у 2023 році обсяги волонтерської допомоги безпосередньо від них збільшилися. 16% респондентів не мали можливості волонтерити у бідь-якому форматі ні у 2022 році, ні у 2023.

Джерела інформації, яким довіряють

Безперечним лідером серед джерел інформації, якому найбільше довіряють щодо інформації про ситуацію в країні / інформацію про новини та події на фронті, зафіксовано Телеграм (56%), умовне друге місце посідають Інтернет ЗМІ – новинні платформи та сайти, сайти телеканалів (26%), умовне третє місце поділи Ютуб та інформація від родичів / друзів / колег (19%), на четвертому місці зафіксовано телебачення (18%), на п’ятому – Фейсбук (10%). Ютуб як джерело інформації, якому найбільше довіряють, частіше за інших зазначали респонденти віком 51 рік та старше; інших відмінностей в залежності від віку респондентів не зафіксовано.

Інтернет ЗМІ (новинні платформи та сайти, сайти телеканалів) як джерело, якому найбільше довіряють, рідше за інших зазначали кияни, але при цьому вони частіше обирали Ютуб як джерело, яке викликає найбільшу довіру. Респонденти з Центру-Півночі рідше за інших зазначали Ютуб як джерело, до якого мають найбільшу довіру. Інших суттєвих відмінностей за регіонами проживання респондентів не зафіксовано.

Ставлення до національного телемарафону

50% респондентів зазначили, що не дивляться національний телемарафон, 13% – дивляться регулярно, 37% – час від часу. Найбільша кількість тих, хто не дивиться національний телемарафон, зафіксована на Сході, найменша – у Центрі-Півночі.

Тим респондентам, які регулярно або час від часу дивляться національний телемарафон, ставилося питання щодо рівня довіри до інформації, яку транслюють в ефірах національного телемарафону, так 14% опитаних повністю довіряють інформації в ефірах телемарафону, 57% – скоріше довіряють, 14% – скоріше не довіряють, 3% – цілком не довіряють, 12% – не змогли визначитися з відповіддю.

Думки респондентів щодо необхідності скасовувати трансляцію національного телемарафону та повертатися до звичних ефірів (як було до повномасштабного вторгнення) розділилися, так 21% опитаних відповідають «так, потрібно скасовувати», 20% – «скоріше так», 24% – «скоріше ні», 14% – «ні, не потрібно скасовувати», 21% – не змогли визначитися з відповіддю.

Відповідь «так, телемарафон потрібно скасовувати» частіше зазначали кияни, чоловіки ніж жінки, а також, респонденти віком 51 рік та старше; рідше за інших цю відповідь надавали респонденти з Центру-Півночі.