Загальна інформація про дослідження
Методологія: Онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних
Мета: Дослідження змін щодо практик читання під час повномасштабної війни
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проект)
Обсяг вибірки: 1200 респондентів
Терміни проведення польового етапу: 13.04–18.04.2023
Дизайн вибірки: Комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами, з квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет-користувачів віком 18 років та старше. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,89% (без урахування дизайн-ефекту)
Склад регіонів:
• Захід України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька)
• Центр України (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська)
• м. Київ
• Південь України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська)
• Схід України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська)
Проведено: Кампанією “Нью Імідж Маркетинг Груп” на замовлення Українського інституту майбутнього.
Портрет респондентів
Ключові результати
- 72% респондентів зазначили, що до повномасштабної війни читали паперові, електронні книги, або слухали аудіо-книги. Також до практик читання до повномасштабного вторгнення у більшості респондентів входили короткі новинні огляди у різних інтернет-джерелах (включаючи соціальні мережі) (79%) та оглядові статті у різних інтернет-джерелах (64%).
- 75% з тих респондентів, які читали до повномасштабної війни, відмічали, що читали саме паперові книги, 60% – електронні, 31% – слухали аудіокниги.
- 39% з усіх респондентів зазначали, що у перші весняні місяці вторгнення зовсім не читали книжок. 18% учасників опитування відмічали, що практики читання книг у перші місяці повномасштабної війни не змінилися, 17% – що війна змусила їх читати більше (або почати читати), 15% – зрідка відкривали улюблені книжки з метою стабілізації психіки, 6% – продовжили читати професійну літературу, 5% – змінили тематику/напрямок книг.
- 79% тих респондентів, які зовсім не читали книги у перші місяці повномасштабного вторгнення, зазначали, що переключилися на перегляд коротких новин в інтернеті та соціальних мережах. Ще по 24% респондентів відмічали, що читали аналітичні статті, або статті за різними темами у інтернет-джерелах.
- 49% респондентів зазначали, що читання – це спосіб зберегти себе, особливо під час війни, ще 42% – читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури. При цьому 27% опитаних зазначали, що під час війни не до книжок та довгих текстів.
- 42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% – не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.
- Паперові книги впродовж останнього року купували 46% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 14,4% – до 200 грн.,
- 17,8% – 201-500 грн.,
- 9% – 501-1 000 грн.,
- 4,8% – більше 1000 грн..
- Електронні книги впродовж останнього року купували біля 17% опитаних, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 8,5% – до 200 грн.,
- 5% – 201-500 грн.,
- 1,9% – 501-1000 грн.,
- 1,4% – більше 1000 грн..
- Аудіо-книги впродовж останнього року купували біля 13% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 7,2% – до 200 грн.,
- 3,4% – 201-500 грн.,
- 1,2% – 501-1000 грн.,
- 1,1% – більше 1000 грн..
- Топ-5 тем/напрямів книг серед читачів до повномасштабного вторгнення:
- художня література (65%),
- професійна література (38%),
- медицина/здоров’я/краса (33%),
- психологічний напрямок (32%),
- історична /біографічна /мемуарна тематика загалом (30%).
- Після початку повномасштабного вторгнення вподобання читачів дещо змінилися та популярності набули нові теми/напрямки книг, а саме:
- Опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі – до 24 лютого 2022 року 18%, після – 42%.
- Публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 32%.
- Історія України від давнини до сьогодні – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 31%.
- До 24 лютого 2022 року 30% респондентів з різною частотою відвідували бібліотеки, а після 24 лютого – 19%.
- Топ-7 основних тем статей, які респонденти читають після початку повномасштабної війни:
- Описи і аналіз військових подій, що відбувалися у світі (52%),
- Публіцистика і аналіз поточних соціально-політичних подій (34%),
- Історія України від давнини до сьогодні включно (33%),
- Медицина, здоров’я, краса (27%),
- Психологічні статті (24%),
- Історичні, біографічні в цілому (23%),
- Художні, розважальні статті (включно з матеріалами про хобі, інтереси та статті для дітей) (20%).
- Серед авторів, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності, частіше за інших згадували Т. Шевченка, Л. Костенко, С. Жадана, Дж. Орвелла.
- Серед нових/молодих авторів, яких респонденти відкрили для себе протягом останнього року, частіше за інших згадували С. Жадана, М. Кідрука, С. Андрухович та О. Забужко.
Основні результати дослідження
Типи джерел, які входили до практик читання до 24 лютого 2022 року
Як відомо, книги відіграють важливу роль у житті людини, книга – джерело розвитку, натхнення, заспокоєння, розгрузки. Книги не втрачають свою популярність і у наші часи, незважаючи на шалений темп життя. Це підтверджують отримані дані опитування щодо практик читання – 72% респондентів зазначили, що до повномасштабної війни читали паперові, електронні книги, або слухали аудіокниги. При цьому, незважаючи на високу популярність книжок, найбільш розповсюдженим джерелом, яке входило до практик читання опитаних до 24 лютого 2022 року, зафіксовано короткі новинні огляди у різних інтернет-джерелах (включаючи соціальні мережі) (79%). Умовне третє місце серед джерел, які входили до практик читання до повномасштабного вторгнення, займають оглядові статті у різних інтернет-джерелах (64%).
Варто зазначити, що, незважаючи на розвиток інформаційних технологій, паперові книги продовжують бути лідерами серед читачів, так, 75% з тих респондентів, які читали до повномасштабної війни, відмічали, що читали саме паперові книги, 60% – електронні, 31% – слухали аудіокниги.
Жінки значно частіше за чоловіків зазначали, що читають саме паперові книги, при цьому, як і очікувалося, популярність електронних книг зменшується зі зростанням віку респондентів, в той час як, і паперові, і аудіо-книги майже однаково популярні серед респондентів різних вікових категорій. Щодо регіональних відмінностей: найбільший відсоток читаючих (стосується усіх форматів книг) зафіксований серед киян; паперові книги порівняно рідше відмічали респонденти з Центру та Сходу, при цьому ці респонденти дещо частіше зазначали аудіо-книги, ніж респонденти з Заходу та Півдня.
Зміни у практиках читання у перші місяці після 24 лютого 2022 року (березень-травень 2022 року)
З початком повномасштабної війни змінилися практики читання, так 39% з усіх респондентів зазначали, що у перші весняні місяці вторгнення зовсім не читали книжок, тобто перестала читати книги певна частина (24%) тих опитаних, які читали до 24 лютого 2022 року. 18% учасників опитування відмічали, що практики читання книг у перші місяці повномасштабної війни не змінилися, 17% – що війна змусила їх читати більше (або почати читати), 15% – зрідка відкривали улюблені книжки з метою стабілізації психіки, 6% – продовжили читати професійну літературу, 5% – змінили тематику/напрямок книг.
Жінки дещо рідше за чоловіків зазначали, що зовсім не читали у перші місяці повномасштабної війни, при цьому порівняно частіше – що зрідка відкривали улюблені книги для стабілізації психіки. Респонденти старшого віку дещо частіше за інших зазначали, що війна змусила їх читати більше (почати читати), так як для цього з’явилися нові причини, молодша вікова категорія обирала цей варіант порівняно рідше за інших. Кияни та респонденти з Заходу значно рідше за інших зазначали, що зовсім не читали у перші місяці повномасштабної війни.
Джерела, які читали ті, хто зовсім не читав книг у перші місяці повномасштабної війни (березень-травень 2022 року)
Ставлення до читання впродовж року війни
Майже половина (49%) респондентів зазначали, що читання – це спосіб зберегти себе, особливо під час війни, ще 42% – читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури. При цьому 27% опитаних зазначали, що під час війни не до книжок та довгих текстів, дану відповідь рідше за інших обирали респонденти старшої вікової категорії, при цьому вони частіше за інших зазначали, що читання є спосіб зберегти себе та вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах.
Кількість книг, яку прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до та після повномасштабного вторгнення
Під час повномасштабної війни кількість прочитаних книжок знизилася, так 42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% – не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.
Жінки, респонденти старшої вікової категорії та кияни в середньому прочитали більшу кількість книг як до повномасштабного вторгнення, так і після його початку.
Сума, яку у середньому витрачали на книжки на місяць впродовж останнього року (середні витрати: приблизні загальні витрати за рік поділені на 12 місяців)
Паперові книги більш охоче як читають, так і купують учасники дослідження – 46% респондентів купували паперові книги впродовж останнього року, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 14,4% – до 200 грн
- 17,8% – 201-500 грн
- 9% – 501-1 000 грн
- 4,8% – більше 1000 грн
Електронні книги впродовж останнього року купували біля 17% опитаних, при цьому середні витрати на місяць на даний тип книжок наступні:
- 8,5% – до 200 грн
- 5% – 201-500 грн
- 1,9% – 501-1000 грн
- 1,4% – більше 1000 грн
Аудіокниги впродовж останнього року купували біля 13% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
- 7,2% – до 200 грн
- 3,4% – 201-500 грн
- 1,2% – 501-1000 грн
- 1,1% – більше 1000 грн
Респонденти молодшої вікової категорії (18-35 років) частіше за інші вікові категорії зазначали, що купували книги (по всім типам книжок), при цьому вони також мають вищі показники середніх витрат на книги на місяць впродовж останнього року. Також порівняно частіше купували книги та дещо більше в середньому на них витрачали опитані з м. Київ та Заходу.
Теми/напрямки книг (паперових, електронних, аудіо), які читали до повномасштабної війни (2021 рік та початок 2022 року) та після початку повномасштабного вторгнення (після 24 лютого 2022 року)
Безперечним лідером за тематикою до початку повномасштабного вторгнення серед читачів паперових та електронних книг (слухачів аудіокниг) зафіксовано художню літературу (65%), також до умовного топ-5 увійшли наступні теми/напрями книг: професійна література (38%), медицина/здоров’я/краса (33%), психологічний напрямок (32%), історична /біографічна /мемуарна тематика загалом (30%).
Після початку повномасштабного вторгнення вподобання читачів дещо змінилися та популярності набули нові теми/напрямки книг, а саме:
- Опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі – до 24 лютого 2022 року 18%, після – 42%.
- Публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 32%.
- Історія України від давнини до сьогодні – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 31%.
Частота відвідування бібліотек
Як і прогнозувалося, повномасштабна війна в Україні вплинула на відвідування бібліотек, так до 24 лютого 2022 року 30% респондентів з різною частотою відвідували бібліотеки, а після 24 лютого – 19%. Жінки порівняно частіше за чоловіків зазначали, що відвідують/відвідували бібліотеки (особливо до повномасштабного вторгнення), також зі зростанням віку респондентів зменшується відсоток тих, хто відвідував/відвідує бібліотеки.
Основна тематика статей, які читають після 24 лютого 2022 року
Зафіксовано наступний умовний топ-7 основних тем статей, які респонденти читають після початку повномасштабної війни:
- Описи і аналіз військових подій, що відбувалися у світі (52%) – цікавість до даної теми збільшується зі зростанням віку респондентів.
- Публіцистика і аналіз поточних соціально-політичних подій (34%) – цікавість до даної теми збільшується зі зростанням віку респондентів.
- Історія України від давнини до сьогодні включно (33%) – значно частіше зазначали респонденти віком 51 рік та старше.
- Медицина, здоров’я, краса (27%) – значно частіше зазначали жінки.
- Психологічні статті (24%) – значно частіше зазначали жінки, при цьому кияни – дещо рідше за інших.
- Історичні, біографічні в цілому (23%) – значно частіше зазначали респонденти віком 51 рік та старше.
- Художні, розважальні статті (включно з матеріалами про хобі, інтереси та статті для дітей) (20%).
Автори, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності, яка відбувається зараз
Під час опитування респондентам було запропоновано назвати авторів, які на даний час допомагають їм краще зрозуміти ситуацію, яка відбувається саме зараз. Частина респондентів (25%) не змогла надати відповідь на це питання, ще 7% – зазначили, що жоден автор не допомагає краще зрозуміти ситуацію сучасності.
При цьому загалом серед наданих відповідей були запропоновані не лише автори книг чи статей/дописів, але і діячі з різних сфер діяльності. Серед авторів частіше за інших згадували Т. Шевченка, Л. Костенко, С. Жадана, Дж. Орвелла. Детальні дані щодо відповідей респондентів наведені у таблицях нижче.
