Спроба заколоту Є.Пригожина може стати тригером для кадрових ротацій у російському істеблішменті. Чинна конфігурація влади не справляється з викликами, які принесла війна, та не має адекватного плану щодо мирного врегулювання та стратегічного бачення розвитку держави.
Додатковим чинником для кадрових змін є наближення конституційного терміну проведення президентських виборів. Якщо до спроби заколоту основною версією розвитку подій було переобрання В.Путіна та подальша консервація режиму, то зараз знову відновилися дискусії про можливість транзиту влади. Для російських еліт це навряд чи означає, що оновлений режим буде більш миролюбивим чи відкритим до світу. Це буде посилення груп, пов’язаних зі спецслужбами, та формування більш ефективної моделі управління Російською Федерацією.
Одним із фаворитів на зайняття високих посад у центральній владі є Олексій Дюмін – губернатор Тульської області. Він має досвід роботи у Федеральній службі охорони, Міністерстві оборони та вважається ефективним губернатором. Серед можливих посад, які він може зайняти найближчим часом, називають крісло міністра оборони чи прем’єр-міністра, також його кандидатуру називають серед вірогідних висуванців на посаду президента Російської Федерації в разі ухвалення рішення про транзит влади.
Біографія та досвід
Батько О.Дюміна – Г. В. Дюмін, військовий медик, генерал, начальник 4-го управління Головного військово-медичного управління Міністерства оборони. Вважається, що Дюмін-старший у 1990-ті роки входив до найближчого оточення міністра оборони Російської Федерації П. Грачова.
Олексій Дюмін у 1994 році закінчив Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки, а після цього протягом 20 років працював у Федеральній службі охорони – відокремленій від КДБ спецслужбі, яка займається охороною вищих посадових осіб Російської Федерації. З 1999 року був офіцером особистої охорони В.Путіна. У 2008-2012 був ад’ютантом прем’єр-міністра В.Путіна, очолював його особисту охорону. Після повернення В.Путіна на посаду Президента РФ у 2012 році став заступником керівника Служби безпеки Президента. З 2014 – заступник начальника ГРУ ГШ РФ, командувач Силами спеціальних операцій. У 2015 – начальник Головного штабу Сухопутних військ – перший заступник головнокомандувача Сухопутних військ. На початку 2016 попрацював півтора місяці на посаді заступника міністра оборони.
У лютому 2016 призначений виконувачем обов’язків губернатора Тульської області. Це встановлена практика обходу демократичних процедур виборів губернаторів у Російській Федерації. За півроку до виборів Кремль призначає бажану для себе особу виконувачем обов’язків, і потім під час виборів статус призначеного політика легітимізується через вибори. У вересні 2016 року О.Дюмін був обраний губернатором Тульської області, а у 2021 році переобраний на наступний термін.
В.Путін регулярно відвідував Тульську область, а сам О.Дюмін фактично жив на два міста, проводячи значну кількість часу у Москві, що дозволило підтримувати всі необхідні особисті контакти з російськими елітами.
Участь у анексії Криму та початковій фазі війни проти України
За чисельними даними, у 2014 році саме О.Дюмін відповідав за розробку та реалізацію операції по вивезенню з України В.Януковича у лютому 2014 року. Також він особисто керував захопленням та анексією Криму у 2014 році. Вірогідно, саме за ці операції О.Дюмін отримав звання Героя Російської Федерації, указ про нагородження не опублікований.
Перебуває під санкціями США з 2018, під санкціями Канади з 2019, України з 2021, Великобританії з 2023.
Зв’язки
За 20 років служби у підрозділах охорони вищих посадових осіб установив тісні особисті контакти із більшістю представників сучасного російського істеблішменту. Що особливо важливо – має довірливі відносини із найближчим оточенням В.Путіна. Помічений у проектах, пов’язаних з хокеєм, разом із Р.Ротенбергом та Г.Тимченком. О.Дюмін навіть має дачу на Ваодаї поряд із президентською резиденцією. В.Путін має особливе ставлення до своєї персональної безпеки, як і багато інших подібних автократичних лідерів. Саме тому персона людини, відповідальної за цю безпеку, займає специфічне місце у психології президента. В.Путін завжди довіряв і довіряє О.Дюміну. У зв’язку з цими обставинами саме О.Дюмін може стати тією людиною, якій В.Путін погодиться передати владу, у сподіванні на гарантії особистої безпеки та гарантії для свого оточення.
О.Дюмін довгий час працював разом із Віктором Золотовим, нинішнім керівником Росгвардії. До цього часу вони підтримують близькі особисті та робочі стосунки.
Відносини О.Дюміна з С.Шойгу не є близькими, підтвердженням чого було швидке звільнення Дюміна з посади заступника міністра оборони у 2016 році.
Роль О.Дюміна під час спроби заколоту Є.Пригожина
Згідно багатьох повідомлень, О.Дюмін брав участь у переговорах з «вагнерівцями» щодо зупинки заколоту та припинення маршу на Москву. Прес-служба самого Дюміна це заперечує. У 2014 році, на початкових етапах створення групи «Вагнер», О.Дюмін очолював Сили спеціальних операцій і цілком міг працювати з Д.Уткіним – підполковником російського спецназу. У той період Д.Уткін був задіяний до операцій на території Луганської області та інших регіонів України. Також О.Дюмін досить добре особисто знає Є.Пригожина, з часів, коли один з них забезпечував охорону В.Путіна, а інший – постачання продуктів харчування.
Прогноз щодо політичних та кадрових перспектив О.Дюміна
За наслідками спроби заколоту можна розглядати кілька варіантів просування О.Дюміна в системі російського державного управління.
1) Призначення куратором всіх приватних військових компаній. Запит на послуги неофіційних і формально не пов’язаних із державою силових структур залишається. Особливо актуальною потреба у їх існуванні є для забезпечення операцій за кордоном: охороні коштовностей, що вивезені корупціонерами з Росії, у деяких країнах Африки, охороні гірничодобувних підприємств, участі у заколотах чи їх придушенні у третіх країнах. Проте, діяльність приватних військових формувань потрібно щоденно координувати з російським політичним і військовим керівництвом. Є.Пригожин втратив довіру і не зможе виконувати ці функції. О.Дюмін має необхідний досвід і зв’язки і міг би стати куратором всієї сфери тіньових операцій. Проте, в такому разі його шанси на заняття високих посад у офіційній російській владі будуть зменшені.
2) Призначення на посаду міністра оборони РФ. Відставки С.Шойгу чи В.Герасимова могли бути частиною зобов’язань по зупинці спроби заколоту. Проте навіть без цього невдоволення В.Путіна роботою міністра оборони та начальника Генерального штабу зростало під час війни. Саме їх Путін вважає винними у провалі планів по блискавичному захопленню Києва. Протиріччя між Путіним та військовим керівництвом наростали, так само як і протиріччя між керівництвом спецслужб, з одного боку, та військовою групою – з іншого. Навіть якщо не буде оголошено про швидкі відставки С.Шойгу та В.Герасимова, то їх реальні впливи на планування операцій та ведення бойових дій будуть зменшені. О.Дюмін може бути призначений або одразу на посаду міністра оборони, або, до прикладу, на посаду першого заступника міністра, але з максимальними повноваженнями. Дюмін має військову освіту, досвід роботи на керівних посадах і звання генерал-полковника. Одразу після спроби заколоту російські ЗМІ активно висвітлювали візити О.Дюміна до військових частин, дислокованих у Тульській області, що можна розглядати як сигнал про готовність взяти військове керівництво у свої руки. Хоча, призначення міністром оборони людини не напряму з військової системи викличе певні невдоволення у генералітету. В разі призначення Дюмін буде змушений привести до міністерства та Генштабу свою команду, вірогідно вихідців із Росгвардії, ФСО та ФСБ.
3) Також варто розглядати варіант призначення О.Дюміна на посаду прем’єр-міністра. Таке призначення стане сигналом початку операції «наступник». Саме прем’єр-міністр згідно російської конституції стає виконувачем обов’язків президента в разі його відставки чи загибелі. У разі призначення трансфер влади може відбутися в будь-який момент до старту президентської виборчої кампанії, або ж внаслідок проведення виборів без участі В.Путіна в ролі кандидата. Якщо конструкція трансферу не буде готова, проте рішення про його проведення буде ухвалене, то дату виборів можуть перенести на термін після 17 березня 2024.
">
